Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
колотник
-а, ч. діал. 1》 Сварлива людина; забіяка.
2》 Той, хто колотить (у 3 знач. ).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: колотник


матиме такий вигляд: Що таке колотник