Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
колодка
-и, ж. 1》 Зменш. до колода I 1).
2》 Те саме, що колода I 1), 2).
3》 Планка з застібкою, покрита орденською стрічкою, якою прикріплюється до одягу орден, медаль.
|| розм. Така планка, що носиться замість ордена, медалі.
4》 Шматок дерева, вирізаний у формі ступні людини, що його використовують у шитті взуття; копил.
|| Взуття з дерев'яною підошвою або видовбане з дерева.
5》 Дерев'яна, металева та ін. оправа чи ручка до основної діючої частини певного предмета.
6》 муз. Частина смичка, признач. для регулювання натягання волосин смичка за допомогою спеціального гвинта.
7》 перев. мн. , іст. Масивні дерев'яні кайдани, що їх за старих часів надівали на ноги, руки і шию заарештованому; диба (див. диба I 2)).
8》 Дерев'яний або металевий брусок у гальмі, який притискується до шківа барабана чи обода колеса для гальмування.
9》 діал. Висячий замок.
10》 мисл. Брусок дерева для ложі рушниці.
11》 мисл. Колінчаста металева частина рушниці, яка з'єднує стволи з ложею, закриває їх з казни (у 3 знач. ) і вміщує затвор (а інколи й ударну систему).
12》 мисл. Поперечка на двох стойках, на якій держать ловчого птаха.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: колодка


матиме такий вигляд: Що таке колодка