коліно
-а, с. 1》 Суглоб, що з'єднує стегнову і гомілкову кістки; місце згину ноги.
Коліно бігуна мед. — стан при якому надколінок при рухах треться об стегнову кістку, а не ковзає між її виростками.
|| Частина одягу, що прикриває це місце ноги.
Встати (піднятися і т. ін.) з колін — звільнитися від гніту, поневолення.
Гнути коліна — бути покірним; запобігати, підлещуватися.
Море по коліна кому — все ні по чому, ніщо не лякає.
Поставити на коліна кого — примусити підкоритися.
2》 перев. мн. Ноги від колінного суглоба до таза.
|| Вигнуті ділянки деяких анатомічних утворень.
3》 Окрема частина чого-небудь, що має вигляд ламаної лінії, від одного згину чи повороту до іншого.
|| Самий кут згину, повороту; місце згину, з'єднання частин.
|| Поворот, загин (ріки, дороги і т. ін.).
|| у знач. присл. коліном. Під кутом.
4》 Певна частина, ланка стебла злаків і деяких інших рослин.
5》 розм. Певна частина, закінчений мотив у музичному творі, пісні тощо.
|| Фігура в танці, яка вирізняється своєю ефектністю.
6》 Покоління в родоводі; рід.
|| Про ступінь спорідненості.
7》 В танцювальній музиці – частина, що відповідає танцювальній фігурі.
8》 муз. Закінчена або відносно закінчена частина простої дво- або тричастинної форми.
9》 Частина ствола деяких духових музичних інструментів (напр., фагота).
10》 мисл. Стара назва шийки ложі рушниці.
11》 Чітко виражена частина співу токуючого птаха.