колапс
-у, ч. 1》 мед. Раптове зниження кров'яного тиску й різкий занепад серцевої діяльності, що супроводжується загальною слабістю або втратою свідомості й загрожує життю.
|| перен.
Гіпоксичний колапс — колапс, що виникає в умовах пониженого вмісту кисню в повітрі.
Інфекційний колапс — колапс, причиною якого є інтоксикація ендо- і екзотоксинами мікроорганізмів.
Колапс мозку — колапс, який виникає внаслідок зменшення кількості цереброспінальної рідини в шлуночках головного мозку.
2》 фіз. Катастрофічно швидке стискання масивного тіла (зірки) під дією сил тяжіння.