Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
кокошник
-а, ч. 1》 Стародавній російський жіночий головний убір з високим оздобленим півкруглим щитком над чолом.
2》 спец. У російській архітектурі 16-17 ст. – прикраса на фасадах будинків, що формою нагадує такий головний убір.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: кокошник


матиме такий вигляд: Що таке кокошник