козирок
-рка, ч. 1》 Щиток головного убору (кашкета, картуза тощо), який виступає півколом над чолом.
|| Щиток для захисту очей, що його надягають окремо (без головного убору).
Брати (взяти) під козирок — вітати по-військовому, прикладаючи руку до козирка.
2》 у знач. присл. козирком. Перпендикулярно приклавши до чола долоню.
3》 розм. Те саме, що дашок 1); піддашок.
4》 діал. Кашкет, картуз.