код
-у, ч. 1》 Система умовних знаків або сигналів для передачі, обробки і зберігання інформації; шифр.
|| Набір знаків у сукупності зі схемою кодування для представлення інформації у вигляді даних. Машинний код. Циклічний код.
Мнемонічний код — код, зручний для сприйняття та запам'ятовування людиною.
Цифровий код — код з використанням дискретних сигналів.
Штриховий код — штрихові позначки, що їх наносять на товар, етикетку товару або упаковку і які дають можливість ідентифікувати товар, встановлювати його ознаки через зчитування коду за допомогою електронного пристрою.
2》 Секретне, умовлене сполучення цифр чи букв, що дає право доступу куди-небудь або до чого-небудь; шифр, пароль.
Генетичний код — властива живим організмам єдина система запису спадкової інформації в молекулах нуклеїнових кислот у вигляді послідовності нуклеотидів.
Телеграфний код — прийнята в телеграфії умовна система позначень, в якій кожній букві (або знаку) відповідає своя комбінація елементарних величин електричного струму.