Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ковбойка
-и, ж. 1》 Верхня картата чоловіча сорочка особливого крою, з відкладним коміром.
2》 Гостроверхий бриль із широкими полями, загнутими з боків, та ремінцем під підборіддям.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ковбойка


матиме такий вигляд: Що таке ковбойка