кобилка
-и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до кобила 1).
2》 перев. мн. Рослиноїдна комаха родини саранових із видовженим тілом, короткими вусиками, двома парами крил.
3》 Дерев'яна підставка під струни в скрипці, гітарі, балалайці тощо (в деяких інструментах з металевим поріжком та вбудованим адаптером).
4》 Грудна кістка в птахів.