Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
книжка
-и, ж. 1》 Зброшурована в одне ціле й оправлена певна кількість (звичайно понад 5) друкованих або рукописних аркушів.
|| Чималий обсягом твір, надрукований окремим виданням.
Книжка-картинка — складана дитяча книжка, що складається з картинок із невеликим текстом.
2》 Те саме, що книга 2).
Записна книжка — те саме, що записник.
3》 перев. з означ. Який-небудь документ у вигляді зшитих докупи аркушів з якимось текстом і місцем для офіційних зазначок. Трудова книжка. Забірна книжка.
Нелімітована чекова книжка — комплект бланків розрахункових чеків, що їх видають банки для розрахунків з постачальниками тощо.
Ощадна книжка — документ, який видається вкладникові ощадним банком.
Чекова книжка — зброшуровані бланки чеків, що їх видає банк власникові поточного банківського рахунку.
4》 Одна з великих частин літературного твору.
5》 анат. Один із чотирьох відділів шлунка жуйних тварин, слизиста оболонка якого утворює багато складок, що прилягають одна до одної.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: книжка


матиме такий вигляд: Що таке книжка