Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ключник
-а, ч. 1》 заст. Той, хто мав ключі від комор панського маєтку, економії тощо й розпоряджався продуктовими запасами.
2》 рідко. Те саме, що ключар 1).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ключник


матиме такий вигляд: Що таке ключник