Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
клювати
клюю, клюєш, недок. 1》 перех. Їсти, хапаючи щось дзьобом (про птахів); дзьобати (у 1 знач. ).
2》 перех. і без додатка. Бити дзьобом; дзьобати (у 2 знач. ).
3》 перех. , перен. , розм. Дошкуляти, допікати комусь чим-небудь.
4》 неперех. Схоплювати принаду, наживу на вудці (про рибу).
|| безос.
Клювати носом — дрімаючи в сидячому положенні, опускати на мить голову; куняти.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: клювати


матиме такий вигляд: Що таке клювати