клопіт
-поту, ч. 1》 Неспокій, хвилювання, зумовлені чим-небудь; турбота, тривога.
|| Труднощі, пов'язані з вихованням, доглядом кого-, чого-небудь.
|| Думка про справи, що турбують, хвилюють когось.
Мати клопіт з ким - чим — мати зайву турботу, неприємність, неспокій.
На клопіт чий — на шкоду, на біду комусь.
Наробити клопоту кому — зробити неприємність комусь, принести неспокій, тривогу.
2》 Заняття, справа, робота, пов'язані з труднощами щодо їх виконання, здійснення.
|| Піклування про кого-, що-небудь.
Без клопоту — без труднощів, не докладаючи зусиль.
За клопотами — будучи зайнятим різними справами, перебуваючи в турботах.
Брати на себе клопіт — створювати собі зайві ускладнення, братися за обтяжливу, марудну справу.
3》 Обтяжливий, неприємний обов'язок; тягар.
4》 розм. Певна справа, ділова потреба.
Не твій (його тощо) клопіт — не твоя (його тощо) справа, це тебе (його тощо) не стосується.
Завдавати клопоту кому — а) хвилювати, тривожити когось; б) створювати для когось труднощі.
Не було клопоту — уживається для вираження незадоволення або як відмова зробити послугу комусь тощо.