Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
клинцювати
-юю, -юєш, недок. і док. , перех. 1》 Забивати клин (у 1 знач. ) у середину чогось. Клинцювати самопали.
2》 Забивати клинці (кілочки) в стіну з обох боків, підготовляючи її для обмазування глиною.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: клинцювати


матиме такий вигляд: Що таке клинцювати