Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
клепати
клепаю, клепаєш і клеплю, клеплеш; мн. клеплють; недок. 1》 перех. Вирівнювати й загострювати лезо коси, ножа тощо, б'ючи по ньому молотком.
2》 перех. і без додатка. З'єднувати металеві частини чого-небудь заклепками.
|| З'єднувати металеві частини чого-небудь, загинаючи краї та сплющуючи їх.
3》 перех. і без додатка, розм. Те саме, що кувати I 1).
|| Вдаряючи молотком, виготовляти або лагодити що-небудь із металу.
4》 неперех. , перен. , розм. Зводити наклеп на кого-небудь.
Клепати язиком ірон. — казати дурниці; базікати.
клепаю, клепаєш і клеплю, клеплеш; мн. клеплють; недок. 1》 перех. Вирівнювати й загострювати лезо коси, ножа тощо, б'ючи по ньому молотком.
2》 перех. і без додатка. З'єднувати металеві частини чого-небудь заклепками.
|| З'єднувати металеві частини чого-небудь, загинаючи краї та сплющуючи їх.
3》 перех. і без додатка, розм. Те саме, що кувати I 1).
|| Вдаряючи молотком, виготовляти або лагодити що-небудь із металу.
4》 неперех. , перен. , розм. Зводити наклеп на кого-небудь.
Клепати язиком ірон. — казати дурниці; базікати.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: клепати
матиме такий вигляд: Що таке клепати
матиме такий вигляд: клепати
матиме такий вигляд: Що таке клепати