клекотати
-очу, -очеш і клекотіти, -очу, -отиш, недок. 1》 Видавати переривчастий звук (про деяких великих птахів).
2》 Бурхати, вирувати, шумувати (про рідину).
|| Кипіти з шумом.
3》 безос. Глухо булькотіти (в горлі, у грудях за хворобливого стану).
4》 Видавати, створювати переривчасті звуки, схожі на клекіт птахів; шуміти (про мотор, кулемет і т. ін.).
|| перен. Бурхливо, з шумом відбуватися, здійснюватися.
|| перен. Голосно виявляти свої почуття, пристрасті тощо; шуміти (про людей).
|| безос.
5》 перен. Бурхливо, з незвичайною силою проявлятися (про почуття, пристрасть і т. ін.).