Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
клаузула
-и, ж. 1》 юр. Спеціальна умова, передбачена чи обумовлена в договорі, заповіті тощо.
2》 ритор. Завершальна частина промови, дуже старанно опрацьована в стилістичному й звуковому аспектах.
3》 літ. Кінцеві склади віршованого рядка або рядка ритмізованої прози, які слідують за останнім наголошеним складом.
4》 муз. Багатоголосна завершальна частина до співів пропрія, якій властиве остинатне повторення хоральної мелодії та ритмізація її в остинатних фігурах.
-и, ж. 1》 юр. Спеціальна умова, передбачена чи обумовлена в договорі, заповіті тощо.
2》 ритор. Завершальна частина промови, дуже старанно опрацьована в стилістичному й звуковому аспектах.
3》 літ. Кінцеві склади віршованого рядка або рядка ритмізованої прози, які слідують за останнім наголошеним складом.
4》 муз. Багатоголосна завершальна частина до співів пропрія, якій властиве остинатне повторення хоральної мелодії та ритмізація її в остинатних фігурах.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: клаузула
матиме такий вигляд: Що таке клаузула
матиме такий вигляд: клаузула
матиме такий вигляд: Що таке клаузула