кінчати
-аю, -аєш, недок. , кінчити, -чу, -чиш, док. 1》 перех. і з інфін. Доводити що-небудь до кінця; докінчувати, завершувати, закінчувати.
|| Завершувати навчання де-небудь.
|| з ким – чим. Завершувати, закінчувати дію, яка не названа, а відома з попередньої розмови.
2》 перех. , чим або на чому. Робити що-небудь на закінчення; завершувати чимось. Кінчати промову побажанням.
3》 перех. Припиняти у визначений час роботу, навчання тощо; закінчувати.
4》 перех. , розм. Позбавляти життя, вбивати.
Кінчати вік (життя) — а) доживати останні роки свого життя; б) умирати.
5》 розм. Відчувати оргазм.