кільце
-я, с. 1》 Предмет (найчастіше з металу), який має форму кола (див. коло I 1)).
2》 Те, що має вигляд такого предмета.
|| Коло (див. коло I 2)), обвід.
|| Кінцевий пункт трамвайного й тролейбусного маршрутів із поворотним кругом, а також кінець автобусного маршруту, де автобус робить розворот, щоб їхати назад.
|| перен. Те, що замкнене круговою лінією чого-небудь; оточення.
Річні кільця — концентричні шари деревини, які щорічно наростають на стовбурі дерева; річні шари.
3》 у знач. присл. кільцем, кільцями. У вигляді кола, кругової лінії.
4》 Окрема складова частина ланцюга.
5》 тільки мн. Гімнастичний прилад, який складається з двох підвішених обручів.