Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
кичка
-и, ж. 1》 Повстяна прокладка під хомутом; підхомутник.
2》 діал. Старовинний головний убір заміжньої жінки.
-и, ж. 1》 Повстяна прокладка під хомутом; підхомутник.
2》 діал. Старовинний головний убір заміжньої жінки.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: кичка
матиме такий вигляд: Що таке кичка
матиме такий вигляд: кичка
матиме такий вигляд: Що таке кичка