Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
кий
I -я, ч. 1》 Частина тонкого стовбура чи грубої гілки, відрізана від дерева й очищена від пагонів.
|| Палиця (у 1 знач. ).
|| Удар палицею.
2》 Довга пряма палиця для гри в більярд, один кінець якої тонший, а другий – грубший.
II невідм. , займ. , перев. у сполуч. зі сл. біс, чорт, дідько і т. ін., діал.
Який.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: кий


матиме такий вигляд: Що таке кий