кидатися
-аюся, -аєшся, недок. , кинутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Швидко йти, бігти, прямувати кудись, до кого-, чого-небудь.
|| розм. Звертатися до когось за допомогою, порадою тощо.
|| на кого – що. Нападати, накидатися.
|| до чого, на що, також з інфін. Поспішно, із завзяттям, запалом братися за що-небудь.
|| У пориві почуття швидко прямувати, падати.
|| у що, перен. , розм. У сполуч. з абстрактними іменниками означає – починати дію (діяльність), виражену іменником.
Куди не кинься — скрізь, усюди.
Не кидатися кого, чого — не залишати кого-, чого-небудь; не цуратися когось, чогось.
2》 тільки недок. Швидко рухатися в різні боки; метушливо ходити, бігати тощо; метатися.
3》 Плигати куди-небудь.
|| Швидко лягати, сідати.
4》 Раптом сильно здригатися.
|| Неспокійно перевертатися (уві сні).
|| тільки недок. Сильно битися (про серце).
5》 Сплескувати, піднявшись до поверхні води (про рибу).
6》 тільки недок. , чим. Те саме, що кидати 1).
Кидатися словами (словом, фразами) — безвідповідально казати необдумані слова, фрази.