Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
кибитка
-и, ж. 1》 Критий візок у кочових народів; халабуда.
2》 Легке переносне житло в кочових народів; юрта.
3》 У середньоазіатських народів – невелика хатина з вальків глини або цегли-сирцю.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: кибитка


матиме такий вигляд: Що таке кибитка