Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
кебета
-и, ж. , розм. Здібність, уміння, хист; розум.
Без кебети — нетямущий, дурний.
Мати кебету — бути розсудливим, мислячим.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: кебета


матиме такий вигляд: Що таке кебета