Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
квит
-а, ч. , розм. 1》 Те саме, що квитанція; розписка.
|| заст. Записка.
2》 у знач. присудк. сл. Розрахунки закінчено.
Квит за квит — розрахунки закінчено.
Ми (ви і т. ін.) квити з ким — ми (ви і т. ін.) розрахувалися з ким-небудь.
3》 у знач. присудк. сл. Кінець, годі, усе.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: квит


матиме такий вигляд: Що таке квит