картель
I -ю, ч. 1》 ек. Одна з форм монополії, учасники якої для підвищення прибутку укладають угоду про поділ ринків збуту, розміри виробництва, рівень цін на продукцію тощо; характеризується збереженням комерційної та виробничої самостійності об'єднаних підприємств.
Банківський картель — угода між найбільшими банками про розподіл сфер діяльності та узгодження єдиної політики.
2》 Об'єднання чи угода між політичними партіями у якому-небудь питанні.
II -ю, ч. , заст.
Письмовий виклик на дуель.