Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
карбункул
I -а, ч. , мед. Гнійне запалення глибоких шарів шкіри й підшкірної клітковини; скупчення на невеличкій ділянці шкіри кількох фурункулів.
Карбункул нирки — форма гострого пієлонефриту, що характеризується утворенням у кірковому шарі гнійно-некротичних вогнищ.
II -у, ч. , заст.
Коштовний камінь – червоний гранат.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: карбункул


матиме такий вигляд: Що таке карбункул