карб
-у, ч. 1》 Виїмка, рівчак, вирізьблені або витиснуті спеціальним знаряддям на поверхні чого-небудь; зарубка, рубець.
|| Знак, позначка, тавро.
2》 Палиця, на якій зроблено позначки для рахунку, для лічби; бирка (див. бирка II 1)).
Ставити кому на карб що — звинувачувати кого-небудь у чомусь.
3》 перен. Слід, спогад минулого, пережитого.