Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
караульний
I -а, -е, розм. Прикм. до караул 1); вартовий (у 1 знач. ).
II -ого, ч.
Вартовий.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: караульний


матиме такий вигляд: Що таке караульний