Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
каракуль
-я, ч. 1》 Цінне хутро зі шкури щойно народжених ягнят каракульських овець, що має коротку покручену вовну чорного або сірого кольору. Чорний каракуль.
2》 Назва породи овець, із шкурок ягнят яких виробляють це хутро.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: каракуль


матиме такий вигляд: Що таке каракуль