Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
каракатиця
-і, ж. 1》 Морський головоногий молюск, що має короткі щупальця й чорнильний мішок із фарбувальною речовиною – сепією.
2》 перен. , зневажл. Про незграбну, неоковирну, коротконогу чи кривоногу людину.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: каракатиця


матиме такий вигляд: Що таке каракатиця