Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
канючити
-чу, -чиш, недок. , перех. , зневажл. Настирливо й жалібно (часто до набридливості) просити що-небудь у когось; випрошувати, циганити.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: канючити


матиме такий вигляд: Що таке канючити