Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
канитель
-і, ж. 1》 Дуже тонкий, як нитка, витий позолочений або посріблений дріт для гаптування. Золота канитель.
2》 М'яка металева обмотка музичних струн для одержання низьких звуків.
3》 перен. Зайва втрата часу; тяганина, морока; щось дуже нудне, одноманітне.
-і, ж. 1》 Дуже тонкий, як нитка, витий позолочений або посріблений дріт для гаптування. Золота канитель.
2》 М'яка металева обмотка музичних струн для одержання низьких звуків.
3》 перен. Зайва втрата часу; тяганина, морока; щось дуже нудне, одноманітне.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: канитель
матиме такий вигляд: Що таке канитель
матиме такий вигляд: канитель
матиме такий вигляд: Що таке канитель