Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
камилавка
-и, ж. 1》 Високий циліндричний із розширенням догори головний убір з оксамиту, що носять православні священики як відзнаку, нагороду.
2》 У країнах Близького Сходу – шапка з верблюжої вовни.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: камилавка


матиме такий вигляд: Що таке камилавка