казус
-у, ч. 1》 Подія, яка настає не внаслідок направленої на неї волі особи, а тому не може бути передбаченою за даних умов.
2》 юр. Випадкова дія, яка має зовнішні ознаки провини (злочину), але позбавлена елементу вини, а тому не спричиняє до кримінальної відповідальності.
3》 Складна, заплутана судова справа.
4》 розм. Випадок, незвичайна пригода.
Казус беллі — формальний привід до оголошення війни.
Казус федеріс — визначені міжнародним договором обставини, настання яких зумовлює необхідність виконання договірними державами взятих на себе зобов'язань про взаємну допомогу.
5》 Особливий випадок захворювання, описаний із супроводжуючими його обставинами.