зціплювати
-юю, -юєш і діал. зціпляти, -яю, -яєш, недок. , зціпити, -плю, -пиш; мн. зціплять; док. , перех. 1》 Щільно стуляти (зуби, уста і т. ін.).
|| безос.
Зціпивши зуби — виявляючи велику витримку, стійкість, напруживши всі сили.
2》 Зводити докупи, міцно притискаючи один до одного (пальці, руки); стискати (кулаки).
|| Схопивши (руками, зубами), міцно стискати.
3》 перен. Заморозивши, робити твердим, застиглим; сковувати морозом.
|| Робити малорухливим, бездіяльним (про холод, страх і т. ін.).