Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
зурочити
-чу, -чиш, док. , зурочувати, -ую, -уєш, недок. , перех. , етн. За народними уявленнями – особливим, магічним поглядом накликати нещастя, хворобу на когось, завдати шкоди кому-, чому-небудь.
Щоб (аби, коли б) не зурочити! — уживається, коли хтось схвально говорить про кого-, що-небудь, щоб цим вихвалянням не завдати тому шкоди.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: зурочити


матиме такий вигляд: Що таке зурочити