Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
зумовлювати
-юю, -юєш, недок. , зумовити, -влю, -виш; мн. зумовлять; док. , перех. 1》 Бути причиною чого-небудь, викликати щось; спричиняти.
2》 Будучи умовою існування або формування чого-небудь, визначати його якість, характер, специфіку.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: зумовлювати


матиме такий вигляд: Що таке зумовлювати