Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
зубити
зублю, зубиш; мн. зублять; недок. , перех. , тех. Вирубувати зубці або робити насічку на чому-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: зубити


матиме такий вигляд: Що таке зубити