Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
зубило
-а, с. Ручний ударний інструмент, признач. для рубання металу чи обробки каменю.
-а, с. Ручний ударний інструмент, признач. для рубання металу чи обробки каменю.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: зубило
матиме такий вигляд: Що таке зубило
матиме такий вигляд: зубило
матиме такий вигляд: Що таке зубило