зубець
-бця, ч. 1》 спец. Гострий виступ на чому-небудь; частина знаряддя, інструмента, деталі механізму і т. ін. у формі гострого виступу; зуб (у 2 знач. ).
2》 перев. мн. зубці, -ів. Надбудовані на фортечній стіні, башті і т. ін. стовпчики на рівній віддалі один від одного.
|| Гострі верхівки гір, вершини дерев у лісі і т. ін., що вирізняються ламаною лінією.
|| Елемент орнаменту.
3》 Зуб (у 4 знач. ).