зуб
-а, ч. 1》 мн. зуби, -ів. Кістковий утвір у роті людини та багатьох хребетних тварин, признач. для схоплювання, кусання й подрібнення їжі, а також для захисту.
Зуби мудрості — останні в зубному ряді великі корінні зуби, які прорізуються в людини після 20 років.
Молочні зуби — зуби людини в дитячому віці, які після шести років поступово випадають і замінюються новими, постійними.
Крізь зуби — неохоче, всупереч бажанню (визнати що-небудь, погодитися з чим-небудь).
Ні (ані) в зуб розм. — анітрохи, аніскільки.
2》 мн. зуби і зуб'я, спец. Гострий виступ на чому-небудь (знарядді, машині і т. ін.); зубець (у 1 знач. ).
3》 етн. Назва народної пісні й танцю.
4》 Елемент шестерні, зірочки (у 3 знач. ).