Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
зрячий
-а, -е.Який має зір, бачить; прот. сліпий.
|| у знач. ім. зрячий, -чого, ч. ; зряча, -чої, ж. Про людину, яка має зір, бачить.
|| перен. Який помічає, розуміє те, що відбувається навколо.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: зрячий


матиме такий вигляд: Що таке зрячий