зрештою
присл. 1》 Після всього; нарешті.
2》 із спол. "а". Уживається у знач. протиставного спол. , що відповідає словам втім, проте.
3》 у знач. вставн. сл. Указує на те, що підсумовує, завершує, закінчує що-небудь, висловлене раніше, або вживається при останньому слові якогось переліку.
4》 у знач. вставн. сл. Уживається на означення крайнього ступеня незадоволення.