зоріти
зорію, зорієш і зорю, зориш, недок. 1》 тільки 3 ос. , поет. Сяяти, випромінюючи або відбиваючи світло; світити.
|| Вкриватися зорями, бути зоряним (про небо).
|| перен. , кому. Вказувати правильний шлях у житті, осявати життя.
|| перен. Бути величним, осяяним блиском слави.
2》 перев. 3 ос. Блищати, виблискувати під дією проміння, світла.
|| Вирізнятися своїм кольором, освітленням; виднітися.
|| перен. Вирізнятися поміж інших яскравою зовнішністю, здібностями і т. ін.
3》 перен. Сяяти, світитися (про очі).
|| чим. Виражати яке-небудь почуття (про очі).
|| Виявлятись у виразі обличчя, очей і т. ін.
4》 Наближатися, наставати (перев. про світанок).
|| безос.
Ще й на світ не зоріло безос. — не розвиднялося, не світало.