Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
зобиджений
зобижений, -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зобидити.
|| у знач. прикм.
2》 у знач. прикм. Який зобидився, образився.
зобижений, -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зобидити.
|| у знач. прикм.
2》 у знач. прикм. Який зобидився, образився.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: зобиджений
матиме такий вигляд: Що таке зобиджений
матиме такий вигляд: зобиджений
матиме такий вигляд: Що таке зобиджений