Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
зніяковілий
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до зніяковіти.
2》 у знач. прикм. Який відчуває ніяковість; збентежений, засоромлений.
|| Який виражає, виявляє ніяковість, збентеження, засоромленість.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: зніяковілий


матиме такий вигляд: Що таке зніяковілий