Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
знепритомнілий
-а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до знепритомніти.
|| у знач. прикм.
|| у знач. ім. знепритомнілий, -лого, ч. ; знепритомніла, -лої, ж. Людина, яка втратила притомність.
-а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до знепритомніти.
|| у знач. прикм.
|| у знач. ім. знепритомнілий, -лого, ч. ; знепритомніла, -лої, ж. Людина, яка втратила притомність.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: знепритомнілий
матиме такий вигляд: Що таке знепритомнілий
матиме такий вигляд: знепритомнілий
матиме такий вигляд: Що таке знепритомнілий