знаходити
-джу, -диш, недок. , знайти, знайду, знайдеш і рідко ізнайти, -найду, -найдеш; мин. ч. знайшов і рідко ізнайшов, -шла, -шло; док. , перех. 1》 Шукаючи, виявляти кого-, що-небудь десь.
|| Виявляти, відкривати внаслідок спеціальних розвідок, досліджень.
|| Підшукувати, добирати кого-, що-небудь.
|| Вирізняти, вибирати певний проміжок часу для чого-небудь.
2》 Одержувати, мати, здобувати кого-, що-небудь.
|| Зустрічати з боку кого-небудь якесь почуття, певне ставлення до себе і т. ін.
|| Набувати, одержувати в чому-небудь джерело якогось настрою, певних почуттів і т. ін.
|| у сполуч. зі сл. відгомін, вираз, відгук, відображення і т. ін. Мати вияв, виявлятися в чому-небудь.
Знайти суд на кого — приборкати кого-небудь, застосувавши певні засоби впливу.
Не знаходити [собі] місця — а) втрачати душевну рівновагу, самовладання, спокій; б) фізично страждати від чого-небудь.
3》 також без додатка. Придумувати, розмірковуючи над чим-небудь.
|| Внаслідок спостережень, досліджень і т. ін. приходити до певних висновків, складати, створювати якусь думку про кого-, що-небудь.
|| тільки док. , розм. , у сполуч. зі сл. чим, за чим, що, кого і т. ін. Уживається для вираження іронічного чи зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь.
Знаходити [собі] раду — виносити певне рішення, вміти вийти зі скрутного становища.
Знайти себе — визначити своє покликання.
4》 Зустрічати, заставати кого-, що-небудь десь.
|| Заставати, виявляти кого-, що-небудь в якомусь положенні, стані.
5》 Помічати, бачити у комусь, чомусь що-небудь.
6》 тільки док. , розм. Народити (дитину).