знахідка
-и, ж. 1》 Те, що під час розшуків або випадково знайдене.
Бюро (стіл) знахідок — установа, відділ, куди приносять знайдені речі для повернення їх власникам.
2》 перен. , розм. Про людей, тварин, предмети, що вдало виявлені, придбані та стануть комусь у пригоді.
|| Результат наукових, творчих, виробничих і т. ін. пошуків; досягнення.
3》 розм. Дія за знач. знаходити 1).